Задача визначення руху 4-х і більше тіл під дією сил тяжіння (а саме такою є Сонячна система) у загальному випадку дотепер не вирішена. Якщо в системі 3 тіла, тобто кілька приватних випадків, для яких є точне вирішення. Уперше вони були знайдені Лагранжем у 1772 р. Суть його роботи зводиться до того, що коли задані маси тіл і положення 2-х тіл на площині, то існує 5 точок, у яких може бути розташоване третє тіло, і система при цьому буде стійка. У такий спосіб:

а) якщо три тіла розташовані на одній прямій, то вони обертаються, залишаючись на ній навколо загального центру мас;

б) якщо три тіла розташовані у вершинах рівностороннього трикутника, то вони обертаються навколо загального центра мас так, що трикутник залишається увесь час рівностороннім.

Якби в нашій Сонячній системі було всього три тіла: Сонце, Земля і двійник Землі в протифазі, то відповідно до розв’язку Лагранжа (а) система була б стійкою. Але оскільки в Сонячній системі небесних тіл значно більше трьох, то несиметричні збурювання планетних орбіт неминуче приведуть до порушень конфігурації системи і порушенню стійкості планетних орбіт.

Як ми зараз розуміємо, двійника Землі, що знаходиться в протифазі, не може бути (хоча повідомлення про існування двійника Землі періодично з'являються в жовтій пресі).

Але, проте, у всіх 5 точках Лагранжа, полічених для системи Земля-Сонце і третє тіло, виявлені скупчення пилу і газу.